Read Only Memory Modified - міняємо стереотипи
Головна Історія Релігія Держава Наука Техніка Природа Еволюція Особистість Неймовірне Комп'ютер Різне Моя стаття Про нас





Останні 10 коментарів

Іван: Нісенітниця тут одна - думати, що порядні люди там часто трапляються

Не автор: Цікаво який саме з озвучених фактів ви рахуєте нісенітницею?

Ратник: Таку нісенітницю навіть в дитячому садку не можна розказувати бо діти не повірять,а автора цього посту хочеться сритати а Ви часом не з папуа нуа нової гвінеї родом???

Саша: Щось лихе натворив Садовий з цим екскурсійно-туристичним цирком. Дійсно в центрі тепер як в гостях. А украІнцев переробить лише масштабна війна з Росією, коли до підсвідомості ді

Іван: Захоплююся цією людиною. Нам би такого президента.

boroda420: Боже, какой кашмар !Такое в самом страшном сне не приснится !

boroda420: В статье ни одного русского-все (кроме Сталина)выходцы из Сев.Африки! Как сказал однажды В.Ходос :" Через 1000 лет после Хазарского,- они начали "создавать" Российский каганат ,

помста: Цілком з Вами згідна. Помститися Всім за ті жахи що принесли на Україну.

перець: то є правда

Андрій: Все ніби правильно, але не враховано один момент - криса загнана в кут кинеться в атаку. І те, що результат атаки - плачевний, при цьому не розглядається. Тому надіємося на краще

5 найбільш відвідуваних

Сімейно- побутове життя населення Західної Європи в період Середньовіччя.

15 міфів російської історії - правда і брехня. Альтернативна історія Русі.

Русь і Московія, слов'яни і татари. Невідома справжня історія нашого минулого.

Как Московия украла историю Киевской Руси-Украины (доклад доктора исторических наук)

Ким насправді був Іван Сірко? Містика та факти.

5 найбільш обговорюваних

Как Московия украла историю Киевской Руси-Украины (доклад доктора исторических наук)

Пять главных советских мифов о Великой Войне

15 міфів російської історії - правда і брехня. Альтернативна історія Русі.

Політ на Місяць - 10. Інформація для роздумів? Підведемо підсумки

Одними из первых кто вступил войну с фашизмом были Галычане, а Сталин только начинал мирные переговоры с Гитлером. Вот такая неизвестная нам история...


Напишіть свою статтю
без реєстрації та цензури!
Натисніть меню "Моя стаття"
Автор: Доцент 06-08-2013 13:24:34

Купити диплом чи все-таки вчитися

picture

Добігла кінця вступна кампанія – 31 липня було останнім днем, коли абітурієнти мали змогу подати документи до вищих навчальних закладів. Тепер на вступників чекає етап, який потребує усієї їхньої пильності – так звані «хвилі зарахування», тобто оприлюднення рейтингових списків, рекомендованих до зарахування. Ці «хвилі» припадають на 1, 5 та 8 серпня. Проте деякі експерти припускають, що цього року може бути і четверта хвиля.

За даними Міністерства освіти, цього року зареєстровано 2 мільйони 172 тисячі заяв від 695,7 тисячі абітурієнтів, при цьому в електронному вигляді було подано 612,4 тисяч заяв.

Особливістю цієї вступної кампанії стало те, що деякі вищі навчальні заклади отримали лише кілька заяв, а то й одну. І у Міносвіти вже зробили висновок, що в Україні забагато ВНЗ – 823. Експерти переконані, що виші, що не користуються попитом абітурієнтів, насправді й не є справжніми вишами, а, скоріше, «супермаркетами з продажу дипломів». І вони, на думку фахівців, скоро «відімруть» самі, що буде тільки на користь.
Україна втрачає абітурієнтів

Цьогорічна вступна кампанія мало чим відрізнялася від попередніх, оскільки вже впродовж трьох років все відбувається за тими ж «приписами Міносвіти», вважає голова правління Центру освітнього моніторингу, колишній заступник міністра освіти та науки Павло Полянський.

Зокрема, за його словами, зберігся нерівний доступ до вищої освіти. Він проявився, наприклад, у тому, що абітурієнти, які відвідували платні підготовчі курси, мали преференції при вступі. Окремі умови вступу мали й вступники на заочні відділення.

Загалом, за оцінкою експерта, нинішній демографічний спад призводить до того, що практично будь-яка людина, яка має на меті не здобуття якісної освіти, а формальне отримання диплому, може стати студентом. Так, цього року у ЗНО брали участь близько 300 тисяч вступників, а місць державного замовлення приблизно 310 тисяч, тобто більше, ніж абітурієнтів.

Позитивно відзначилася під час вступної кампанії-2013 електронна система подачі документів, яка працювала відносно добре.

«Попередні два роки, попри гучні заяви міністра освіти, ця система діяла провально, тому що не більше 11% заяв подавалися в електронній формі. Цьогоріч відсоток таких абітурієнтів зріс до 28%. Але все одно констатуємо, що 2/3 вступників не довіряють електронній системі реєстрації документів та подають їх у паперовому вигляді», – зазначив Павло Полянський.

Як і в попередні роки, найбільший конкурс цьогоріч був у Національному університеті ім. Тараса Шевченка, КПІ, Львівському університеті ім. Івана Франка та Києво-Могилянській академії, зауважив експерт, пояснюючи це тим, що ці університети є «брендовими вишами», які дають справді якісну освіту, а їх дипломи із задоволенням розглядаються роботодавцями.
2/3 вступників не довіряють електронній системі реєстрації документів

Натомість вищі навчальні заклади, які отримали одну-дві заяви вступників, насправді вишами не є і «відімруть» самі собою, переконаний освітянин.

«Це відомі всім контори зі штампування дипломів, які не визнають роботодавці, і правильно роблять. Ці конторки будуть відмирати природним шляхом. Студентам, які там навчалися, буде запропоновано перейти до інших університетів, аби закінчити навчання. При цьому частина студентів не хоче переходити до іншого навчального закладу, бо там, у справжньому університеті, їм нарешті доведеться навчатися, а не імітувати навчання», – пояснив Полянський.

При цьому експерт додав, що ліквідацію таких вишів не слід доручати чиновникам, оскільки інколи рішення про збереження «контори з видачі дипломів» чи незбереження залежить від відданості керівника навчального закладу міністру чи іншій впливовій людині.

«Оцінку мають давати незалежні агенції з оцінювання якості освіти, де велику роль відіграє громадськість, а не чиновники. Але в бюрократичний спосіб закривати університети – це найгірший шлях, тому що у керівників таких конторок з'являються можливості стимулювання чиновників, аби залишитися на плаву. А те, що вступники голосують ногами за долю цих закладів, дуже добре, оскільки такі структури відімруть самі», – вважає Павло Полянський.

Традиційно популярними цього року залишалися міжнародна економіка та правничі спеціальності. Серед абітурієнтів, що їдуть навчатися за кордон, популярними є дизайн і садово-паркове господарство (що незвично для України). На технічні ж спеціальності абітурієнти підуть навчатися і працюватимуть за ними тоді, коли знатимуть, що їхня робота буде матеріально і соціально цінуватися, наголосив експерт.

Проте, за словами освітянина, цьогоріч прослідковується тенденція відтоку українських вступників: вони оминають українські вищі навчальні заклади і подають документи до європейських. Вступають туди, бо там немає корупції ні при вступі, ні в процесі навчання, бо там можна отримати безкоштовні гранти на навчання, і бо дипломи таких університетів визнаються всюди в світі, а не тільки на пострадянському просторі, як наші, пояснив Полянський.

«Такі вступники думають не про те, що буде написано в дипломі, а про роботу, яку вони знайдуть у майбутньому», – додав він.

Ця тенденція, на думку експерта, має стати тривожним сигналом для наших ВНЗ, адже якщо ще два-три роки зберігатимуться нинішні корупційні схеми й оборудки, маніпуляції з державним замовленням, то більша частина українських вступників буде просто проходити повз приймальні комісії українських вишів та прямувати до європейських вишів. А це може зруйнувати нашу освітню систему.
«Супермаркети» з продажу дипломів

Погоджується зі своїм колегою і директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук, наголошуючи, що вступна кампанія 2013 року не відзначилася особливими здобутками чи новаціями та нічим не відрізнялася від попередніх. Проте зазначив, що цьогорічна кампанія була складною і надмірно бюрократизованою, із великою кількістю різноманітних процедур. Освітянин не поспішає робити висновки вступу-2013 та закликає дочекатися результатів трьох хвиль зарахування, за якими, на його думку, «ховається багато несподіванок для абітурієнтів», та які створюють умови для різних зловживань.

Щодо нестачі абітурієнтів, яке відзначили й представники Міносвіти, Ігор Лікарчук зазначив, що це «закономірний процес», і нічого страшного в цьому немає.

«У нас дійсно завелика кількість вищих навчальних закладів, які насправді не є такими, а є своєрідними «супермаркетами» з продажу дипломів. І якщо кілька десятків «супермаркетів» припинить свою діяльність, нічого страшного не відбудеться. Була б моя воля, я б взагалі заборонив приймати до університетів абітурієнтів, які за результатами ЗНО набрали менше 150 балів. Адже у підсумку до вишів потрапляє будь-хто, бо університети мусять кимось наповнювати групи», – наголосив Лікарчук.

Експерт переконаний, що для вирішення проблеми потрібно йти не шляхом механічного злиття університетів, як це робиться, а шляхом підвищення вимог до абітурієнтів. Тоді за кілька років університети, які не дають належного рівня підготовки і не користуються популярністю в абітурієнтів, самі припинять свою діяльність.

У нас завелика кількість вишів, які насправді не є такими, а є своєрідними «супермаркетами» з продажу дипломів

Крім того, Ігор Лікарчук вважає, що в Україні потрібно докорінно змінювати правила вступної кампанії. На його думку, абітурієнт не повинен приходити до університету зовсім, аби подати документи. Але для цього потрібно багато чого зробити: узаконити електронний підпис, зробити прозорим функціонування електронних систем, забезпечити їхній нормальний технічний супровід, об'єднати електронні системи ЗНО і вступної кампанії.

«Лише одна електронна система подачі документів нічого не вирішує. Вона дещо спрощує долю абітурієнтів, але аж ніяк не спрощує роботу приймальних комісій. А КПД електронної системи не є настільки великим, щоб робити її функціонування великим досягненням вступної кампанії», – зазначив Лікарчук.

Щодо популярних спеціальностей освітянин зауважив, що цьогорічні тенденції тут теж мало відрізняються від минулорічних.

«Незначне зростання попиту на інженерні спеціальності, інформатику й обчислювальну техніку є, але у порівнянні з попитом на економічні та юридичні спеціальності це нічого не означає. Тобто переламу у свідомості абітурієнтів не відбулося», – підсумував експерт.
Проблемний вступ

Як позитив цьогорічного вступу координатор освітніх програм громадянської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк відзначила можливість, яку мали абітурієнти, майже безперешкодно подати електронну заявку для участі у вступі до ВНЗ. Адже, нагадаємо, торік були певні проблеми з цим: то вступники не могли оперативно зареєструватися, то виші не завжди вчасно опрацьовували подані електронні заявки. Цього року, за словами експерта, практично не було проблем із подачею електронних заяв, тому їх дуже багато.

Проте в останні дні вступної кампанії до мережі ОПОРА надходили скарги з приводу того, що абітурієнти попри те, що мають право подати 15 заяв, насправді подавали більше 30. Тобто відбувся певний технічний збій.

«Ми не можемо назвати конкретну цифру, бо, за повідомленнями абітурієнтів, близько 2 тисяч людей подали свої заяви більше, ніж у шість ВНЗ. Ми не маємо підтверджених фактів. Ми повідомили про цю проблему в Міносвіти – можливо, вони щось з'ясували», – зазначила Стрелюк.

Крім того, експерт припускає, що на абітурієнтів можуть чекати «сюрпризи» під час оприлюднення списків рекомендованих до зарахування. Оскільки, за її словами, були проблеми із зарахуванням додаткових балів призерам конкурсу Малої академії наук, адже цього року були змінені умови нарахування таких балів.

Також надходили скарги від абітурієнтів, які складали творчі випробування у ВНЗ під час вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» (на базі 9 класів), розповіла Ольга Стрелюк. Також, за її словами, зберігається проблема суб'єктивності оцінки на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр».

«Абітурієнти проходять фахові або творчі випробування безпосередньо у ВНЗ, а не за результатами ЗНО. І конкурсний бал складається з результату ЗНО і балу за творчі випробування. Оскільки немає чітко визначеної процедури проведення творчих конкурсів, критеріїв і методів оцінювання, не завжди можна апелювати до того, як проводиться творчий конкурс. Якщо конкурс проводиться в письмовій формі, можна перевірити правильність оцінювання роботи, але якщо він проходить з фізкультури, хореографії, співу чи декламування, то неможливо потім довести правильність чи неправильність оцінки», – пояснила експерт.


Коментарі


Ваш псевдонім (від 3 до 30 букв кирилиці з пробілами)

Введіть коментар (кирилиця та знаки пунктуації до 2000 символів)


Copyright © 2013. http://www.romm.net.ua
All Rights Reserved. Email: romm@meta.ua