Автор: Історик 14-04-2013 16:39:21

Альтернативна історія Русі

Інша концепція Російської історії.

Ми сформулюємо нашу концепцію, гіпотезу відразу, без попередньої підготовки читача, хоча і розуміємо що більшість людей нездатна вникати в проблеми та змінювати усталені погляди, які записані в підкорку мозку ще в піонерські часи.
Звернемо увагу на наступні дивні і дуже цікаві факти. Втім, їх дивність базується лише на загальноприйнятій хронології і навіяна нам з дитинства версією давньої російської історії. Виявляється, зміна їх вигаданої хронології знімає багато дивацтв і «ставить все на свої місця».
Один з основних моментів в історії давньої Русі - це так зване татаро-монгольське завоювання Ордою. Традиційно вважається, що Орда прийшла зі Сходу (Китай? Монголія?), Захопила багато країн, завоювала Русь, прокотилася на Захід і навіть дійшла до Єгипту.
Але якби Русь була завойована в XIII столітті з якого б то не було боку, - чи зі сходу, як стверджують сучасні історики, чи з заходу, як вважав історик Морозов - то повинні були б залишитися відомості про зіткнення між завойовниками і козаками, що жили як на західних кордонах Русі, так і в низинах Дону і Волги. Тобто саме там, де повинні були пройти завойовники.
Звичайно, в шкільних курсах російської історії нас посилено переконують, що козацькі війська виникли нібито лише в XVII столітті, нібито внаслідок того, що холопи бігли від влади поміщиків на Дон. Однак відомо, - хоча в підручниках про це зазвичай не згадують, - що, наприклад, Донська козача держава існувала ще у XVI столітті, мала свої закони і свою історію.
Більше того, виявляється, початок історії козацтва відноситься до XII-XIII століть. Дивіться також роботу Сухорукова «Історія війська Донського» в журналі Дон, 1989 рік.
Таким чином, «іноземна Орда», - звідки б вона не йшла, - рухаючись по природному шляху колонізації і завоювання, неминуче повинна була б вступити в конфлікт з козацькими областями.

Цього не сталося. В чому справа?
Виникає природна гіпотеза: Ніякого татаро-монгольського завоювання в тому вигляді як описує традиційна історія не було. Ця гіпотеза була сформульована не нами. Її дуже переконливо обгрунтовує, наприклад, А. А. Гордєєв у своїй «Історії козаків».

Але ми стверджуємо дещо ще неймовірніше (не падайте з крісла і краще зразу припиняйте читати цю серію статтей).

Одна з наших основних гіпотез полягає в тому, що козацькі війська не тільки складали частину Орди - вони були регулярними військами Руської держави. Таким чином, Орда - це була регулярне Руське військо.

Згідно з нашою гіпотезою, сучасні терміни військо і воїн - церковно-слов'янські за походженням, - не були старо-руськими термінами. Вони увійшли в постійне вживання на Русі лише з XVII століття. А стара російська термінологія була така: Орда, козак, хан.
Потім термінологія змінилася. До речі, ще в XIX столітті в російських народних прислів'ях слова «цар» і «хан» були взаємозамінні. Це видно з численних прикладів, наведених в словнику Даля. Наприклад: «де хан (цар), тут і орда (або: і народ)» і т.п.

На Дону досі є відоме місто Семікаракорум, а на Кубані - станиця Ханська. Нагадаємо, що Каракорум вважається столицею Чінгіз-хана. При цьому, - що добре відомо, - у тих місцях, де археологи досі вперто шукають Каракорум, ніякого Каракоруму чомусь немає.
Зневірившись, висунули гіпотезу, що «монастир Ерденітсу (Erdinidsu) заснований в 1585 році, був споруджений на руїнах міста Каракоруму». Цей монастир, що існував ще в XIX столітті, був оточений земляним валом довжиною всього лише близько однієї англійської милі. Історики вважають, що знаменита столиця Каракорум цілком містилася на території, згодом зайнятої цим монастирем.

За нашою гіпотезою Орда - не є іноземне створіння, яке захопило Русь ззовні, а є просто східно-руське регулярне військо, що входило невід'ємною складовою частиною в давньоруську державу.

Наша гіпотеза така. Детальний її виклад і обгрунтування попробуємо здійснити в наших наступних статтях.

1) Ніякі іноземці Русь не завойовували.

2) Правив Ордою Хан-Цар, на місцях були князі які збирали данину для існування війська-орди.

3) Древньоруська держава була єдиною великою державою, яку кілька сотень тисяч монгол навіть не пробували завоювати.

4) Ця древньоруська-ординська держава проіснувала з XIV до XVII століття, та розпалася при приході династії Романових, які з допомогою заходу і сфальсифікували всю попередню історію.

5) під пером романовських істориків щезла вся дороманівська історія, або була замінена неіснуючими іноземними загарбниками, які навіть металу на підкови до коней та на стріли не мали.

Горезвісна «данина татарам», знайома нам по романовському викладі історії, була просто податком всередині Русі на утримання козацького війська - Орди. Знаменита «данина крові» - кожна десята людина, що забирається в Орду, - це просто державний військовий набір. Як би призов до армії, але тільки з дитинства - і на все життя.
Далі, так звані «татарські набіги», на нашу думку, були просто каральними експедиціями в ті російські області, які з якихось міркувань відмовлялися платити данину - державну подать. Тоді регулярні війська карали цивільних бунтівників.

Поглянемо іншими очима на Татаро-Монгольську навалу.

Замислимося тепер про походження назви «Монголія». Ми вважаємо, - слідом за істориком Морозовим - що це - просто грецьке слово _мегаліон_, що означає «Великий». До цих пір Східна Русь називається Велико-Росією - Великоросією. Тому «Монгольська Імперія» - це «Велика Імперія». Як ми виявили, так в західних джерелах називали середньовічну Русь.

Подивимося, що говорять про так звану «татаро-монгольську навалу» західні середньовічні джерела.
«Про склад військ Батия залишені записки угорського короля та лист до папи, в якому написано, що в складі монгольських військ були руські війська. «Коли - писав король, - державу Угорщини від вторгнення монгол, як від чуми, в більшій частині, було перетворено в пустелю, і була оточена різними племенами невірних, саме: русами, бродниками та східними болгарами».
«Головну масу збройних, обслуговуючих та робочих сил Золотої Орди становили руські люди ...».
«Для спостереження та захисту кордонів в цю сторону Батиєм по лінії правого берега річки Дніпра було утворено військове поселення з населення, виведеного з Руських князівств ... До складу прикордонного населення на лінії Терека увійшли народи Руські ... Встановлена система управління Золотої Орди обслуговувалася, переважно, Руським народом . Монголи не мали своїх істориків ... ».

Все це - дивно.

Середньовічні джерела постійно говорять про те, що в так званих «татаро-монгольських військах» - практично одні руси. Звичайно, цей вражаючий факт не вкладається в скалігеровсько-міллеровську історію Русі, написану на заході при Романових. Щоб хоч якось догодити цій «історії», Гордєєв, наприклад, намагається знайти вихід таким чином: «незважаючи на чисельну перевагу росіян, вони становили неповноцінну частину війська» і т.п. Про те, коли склалася ця «теорія про неповноцінність» ми ще будемо говорити.
До речі, виявляється, «Русь була перетворена в улус монгольської імперії і стала називатися Татаро-Монголією».
Так може бути, Русь попросту і була з самого початку Татаро-Монголією, тобто «Великою Імперією» - Монголією, до складу населення якої, природно входила - і досі входить, - мусульманська частина населення - татари.

Чим далі ми читаємо середньовічні джерела, тим більше цікавого ми дізнаємося і розуміємо, якщо тільки відмовитися від викладеного нам в школі образу «монгольського» завоювання.

Ось, наприклад, виявляється, що «У ставці хана з перших днів утворення Орди (прямо-таки з найперших днів!) Був побудований ПРАВОСЛАВНИЙ храм. З утворенням військових поселень в межах Орди почали будуватися повсюду храми, призиватися духовенство і налагоджуватися церковна ієрархія. Митрополит Кирило з Новгорода переїхав жити до Києва, де ним була відновлена митрополія всієї Русі».

Замислимося на мить.
Адже в дійсності все це звучить дивно, якщо залишатися на традиційній точці зору. Судіть самі. «Монгольський» завойовник, - ймовірно навіть не знав російської мови, а тим більше руської віри, - починає будувати по всій ним завойованій імперії ворожі йому православні храми. А митрополит тут же переїздить до Києва, як тільки його взяв Батий.

Наше просте пояснення таке: Попросту руська військова влада - Орда веде звичайне державне будівництво інститутів Імперії: будує храми і т.п. Це - природні події всередині держави, що розвивається.

Зіткнення «монголів» з угорцями і поляками дійсно відзначені і дуже великі. Вони відбувалися приблизно на сучасних західних кордонах України, тобто - на західних кордонах Руської Імперії (згадаємо "Захар Беркут" І.Франка). Нічого нового тут немає. Ми давно знаємо, що наша імперія воювала і з угорцями, і з поляками. Одна з таких найбільших битв - це битва, в якій Батий завдав поразки військах угорського короля. Як підмітив Н.А.Морозов, її опис нагадує опис знаменитої «битви на Калці». Як сьогодні вважається - між «монголами» і «руськими».

Виявляється далі, що російська система повідомлень, що проіснувала до кінця XIX століття також була введена «монголами». У тому числі - всім відомі ямщики. І навіть сама назва ямщик - «монгольського» походження.

«На всіх лініях були через 25 верст встановлені Ями, на яких перебувало до 400 коней ... На всіх річках були встановлені паромні і човнові переправи, обслуговування яких також проводилося російським народом ... Російські літописці з початком панування монголів припинили записи, чому відомості про внутрішній устрій Золотої Орди залишені іноземними мандрівниками, що здійснювали подорожі через землі Золотої Орди ».

Ось таким чином іноземці описують Золоту Орду. Росіяни ж її чомусь не описують, а розповідають про самих повсякденних події: які побудовані церкви, хто на кому одружився і т.п. «Не помічаючи», що в цей час їх, нібито, завойовують іноземці, створюють на їх землях величезну імперію, нові, незвичайні для них шляхи сполучення, переправи і т.д.
Відзначимо, що в часи «монгольського» завоювання іноземці не описували Русь, так як вона «називалася Татаро-Монголією».

Наша гіпотеза: «Татаро-Монголія» - це іноземний, тобто зовнішній термін, що позначав середньовічну Русь до XVI століття. З XVI століття іноземці стали називати Русь «Московією» та одночасно перестали згадувати «Монголію».

Абул Касим Магомет на прізвисько ібн-Хаукаль, - нібито, близько 967 року н.е., - у «Книзі шляхів і держав» пише: «Русь складається з трьох племен, з яких одне ближче інших до Булгару. Цар цього племені русів живе в Куяба (Києві: це - стандартна розшифровка) ... Інше плем'я вище першого і називається Славія ... Третє плем'я називається Артанія (Орда?) І цар його живе в Арте (в Орді?)».
Гордєєв пише: «Історики замовчували про те, що в Московських хроніках були відомості про існування козаків у складі військ Золотої Орди, про участь їх у складі московських військ князів - попередників царя Івана Грозного».
Гордєєв: «Назва "козаки" встановилася за частиною військ, що складали серед збройних сил Орди частини легкої кінноти».
«У половині XII століття в східній і центральній Азії жили самостійні племена, що носили назву «казачих орд»...».

Поговоримо тепер про знаменитого хана Батия.

Після «завоювання Русі» ханом Батиєм, «звільнено було від сплати данини духовенство, церковне майно і складалося на обліку церков населення. Першим князем в руських князівствах монголами був поставлений суздальський князь Ярослав Всеволодович».
Незабаром після цього, «князь Ярослав був викликаний у ставку Батия і відправлений ним в Монголію, в Каракорум, де мали відбутися вибори верховного хана ... Батий не поїхав сам в Монголію, а відправив в якості свого представника князя Ярослава (не захотів, мовляв, Батий сам вибирати верховного хана). Перебування російського князя в Монголії описано Плано Карпіні».
Карпіні повідомляє нам, що замість Батия на вибори верховного хана прибуває чомусь руський князь Ярослав.

Ми ж бачимо тут можливе документальне свідчення того, що хан Батий - це просто російський князь Ярослав. Це підтверджується і тим, що син Ярослава Олександр Невський був, як вважають історики, «прийомним» сином Батия. І знову виникає тотожність: Ярослав - Батий.
Взагалі варто відзначити, що Батий - це просто злегка спотворене слово «батя» - батько. У козаків до сих пір їх ватажка звуть «батьком». Отже, Батий - козачий батя, батько, російський князь Ярослав.

Ці та інші факти ми будемо обговорювати в серії статтей на різні теми древньоруської історії. Залишайтесь з нами...