Read Only Memory Modified - міняємо стереотипи
Головна Історія Релігія Держава Наука Техніка Природа Еволюція Особистість Неймовірне Комп'ютер Різне Моя стаття Про нас





Останні 10 коментарів

Іван: Нісенітниця тут одна - думати, що порядні люди там часто трапляються

Не автор: Цікаво який саме з озвучених фактів ви рахуєте нісенітницею?

Ратник: Таку нісенітницю навіть в дитячому садку не можна розказувати бо діти не повірять,а автора цього посту хочеться сритати а Ви часом не з папуа нуа нової гвінеї родом???

Саша: Щось лихе натворив Садовий з цим екскурсійно-туристичним цирком. Дійсно в центрі тепер як в гостях. А украІнцев переробить лише масштабна війна з Росією, коли до підсвідомості ді

Іван: Захоплююся цією людиною. Нам би такого президента.

boroda420: Боже, какой кашмар !Такое в самом страшном сне не приснится !

boroda420: В статье ни одного русского-все (кроме Сталина)выходцы из Сев.Африки! Как сказал однажды В.Ходос :" Через 1000 лет после Хазарского,- они начали "создавать" Российский каганат ,

помста: Цілком з Вами згідна. Помститися Всім за ті жахи що принесли на Україну.

перець: то є правда

Андрій: Все ніби правильно, але не враховано один момент - криса загнана в кут кинеться в атаку. І те, що результат атаки - плачевний, при цьому не розглядається. Тому надіємося на краще

5 найбільш відвідуваних

Сімейно- побутове життя населення Західної Європи в період Середньовіччя.

15 міфів російської історії - правда і брехня. Альтернативна історія Русі.

Русь і Московія, слов'яни і татари. Невідома справжня історія нашого минулого.

Как Московия украла историю Киевской Руси-Украины (доклад доктора исторических наук)

Ким насправді був Іван Сірко? Містика та факти.

5 найбільш обговорюваних

Как Московия украла историю Киевской Руси-Украины (доклад доктора исторических наук)

Пять главных советских мифов о Великой Войне

15 міфів російської історії - правда і брехня. Альтернативна історія Русі.

Політ на Місяць - 10. Інформація для роздумів? Підведемо підсумки

Одними из первых кто вступил войну с фашизмом были Галычане, а Сталин только начинал мирные переговоры с Гитлером. Вот такая неизвестная нам история...


Напишіть свою статтю
без реєстрації та цензури!
Натисніть меню "Моя стаття"
Автор: Каменяр 01-09-2015 8:09:43

Про держборг України, його реструктуризацію і про те, як Порошенко з Яценюком девальвували гривню

picture

Для початку давайте розберемось в поняттях:

Що таке держборг пояснювати не буду. Це зрозуміло і на підсвідомому рівні. Крім державного боргу зобов’язання держави перед кредиторами (тими хто дає гроші) формуються також за рахунок державних гарантій. Державні гарантії — це своєрідна застава чи точніше “порука” держави перед кредиторами. Тобто держава гарантує, що в разі несплати кредиту якимось підприємством (організацією, іншою державою), кредит буде сплачувати держава-гарант. Але все ж основний тягар зобов’язань перед кредитором по кредитах, забезпечених державними гарантіями, несе сам позичальник. Так є у всьому цивілізованому світі (несовковому).

В нас же, суму державних гарантій України можна прирівняти до державного боргу, оскільки основний тягар по виплаті кредитів забезпечених держгараніями, лягає на бюджет.

Тепер перейдемо до того як формується державний борг:

Якщо держава отримала гроші з-за кордону — то це зовнішній борг. Якщо держава отримала гроші в межах країни — то це внутрішній борг. Якщо держава надала гарантії закордонним кредиторам, то це — зовнішні державні гарантії, надала гарантії внутрішнім кредиторам — внутрішні державні гарантії.

Основними формами державних запозичень є кредит і облігаційні запозичення. Облігація — це борговий цінний папір, який емітує (випускає) держава. Кредитор (покупець облігації) купляє її за суму номіналу (вартість облігації), а в кінці терміну її погашення держава повертає вартість облігації і відсотки по ній (купон). Ось минулого року, наприклад, були емітовані військові облігації. Вони виглядали так: http://blogs.pravda.com.ua/authors/pyshny/5388e8ac86d01/

Кредити, як правило, надають фінансові організації (МВФ, Світовий Банк, ЄБРР), а також уряди різних країн і Єврокомісія і т.д. В той же час, облігаційні запозичення використовуються, в основному, для залучення “приватного” фінансування. “Приватне” фінансування — це не тільки залучення коштів фізичних осіб, а й залучення коштів юридичних осіб, компаній. Для покупців облігацій, ці цінні папери можуть бути не тільки інструментом заощадження, а й інструментом торгівлі. Облігації можна продавати і купляти. Таким чином, якщо країна активно використовує облігаційні запозичення, то держателем державного боргу країни, можуть бути приватні особи чи компанії.

Так от: Угода списанню боргу України і його реструктуризації — це угода між Урядом і приватними зовнішніми кредиторами.

Якщо в іменах, то основними приватними кредиторми України є PIMCO, Blackrock, Fidelity та Stone Harbor і Franklin Templeton. Остання компанія контролює понад 50 % української заборгованості (перед приватними кредиторами). Борг перед цією групою кредиторів складав $19,3 млрд. (тобто 28,6% від всього державного боргу України). І ця група кредиторів погодилася списати Україні борг в сумі $3,8 млрд., що становить 20% від суми заборгованості перед цими кредиторами і 6% від суми всього державного боргу, включно з гарантіями.

Інші кредитори не списували держборг України. Поки що.

Тим не менше, реструктуризація боргу приватних кредиторів — це дуже важлива подія, бо:
1.
Приватні зовнішні кредитори — це основна група кредиторів. Заборгованість перед ними становила $19, 3 млрд. В той час, коли загальна заборгованість перед МВФ, ЄБРР, МБРР, урядами цілого ряду країн, ЄС— становила приблизно $14,5 млрд. При цьому боргові зобов’язання перед урядами, МВФ передбачали значно лояльніші умови їх погашення, ніж зобов’язання перед приватними кредиторами.
2.
Основним джерелом сплати державного боргу є державний бюджет. В 2014 році на сплату державного боргу України було направлено 13,4% видатків державного бюджету. В цьому році передбачалось 13%, потім в березні були зміни до Держбюджету , згідно яких сума збільшувалась через девальвацію гривні, тепер, у звязку з домовленостями Уряду видатки на обслуговування боргу дещо зменшились. Що вийде по результатах року — побачимо, але сукупні видатки держбюджету на обслуговування державного боргу приблизно складуть 12–14% від видатків цьогорічного бюджету. Щоб уявити собі скільки це — уявіть, що свою зарплату за 2 місяці ви витрачаєте виключно на погашення кредиту. Зарплата складає 1500 грн/міс., її катастрофічно не вистачає ні на що, а вам треба віддати 3000 грн….

Для Уряду було вкрай важливо змешити боргове навантаження на бюджет, особливо зараз, під час війни. Тому перенесення термінів сплати боргу на 4 роки з одночасним списанням 1/5 заборгованості — це реально дуже серйозна перемога, оскільки дає нам можливість трошки передихнути в цей тяжкий час, і зменшивши навантаження на бюджет, спрямувати кошти на розвиток країни і на реформи.

А тепер, в контексті вищевказаного давайте проаналізуємо динаміку державного боргу і державних гарантій України, подивимося що змінилося за останній рік і як клятий Яценюк і Порошенком нас зливали.

Ось такий у нас графік державного боргу і держгарантій. Жовтим відмічені дати правління Януковича. Останнє значення (відмічено зеленим) є розрахунковим. Це значення попереднього періоду за мінусом $3,8 млрд. Хто бажає перевірити: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=34952

Що цікавого на графіку:

Як бачите, до кризи 2008 року держборг був приблизно на одному рівні. У нас було приблизно $12 млрд. держборгу і приблизно $3 млрд. держгарантій. Потім почалась криза… криза виявила системні проблеми української економіки, точніше не виявила, а оголила, бо ці проблеми нікуди не зникали з моменту Незалежності. Криза ж, спричинила значне падіння експорту, відтік інвестицій, спричинила системні проблеми в стратегічних галузях і проблеми на стратегічних державних підпрємствах. Замість того, щоб вирішувати системні проблеми, Йуля включила підсос у вигляді чужих грошей, чим прикривала свій популізм і відсутність реформ. Таким чином, з середини 2008 року до моменту приходу Йануковича, держборг (включно з держгарантіями) зріс приблизно на $25 млрд, тобто в 2,5 рази. Це ціна йуліного популізму, непрофесіоналізму і відсутності будь-яких реформ.

Після приходу до влади Йануковича тренд Йулі не просто зберігся, він посилився. Йанукович “нагосподарював” +$33 млрд. держборгу. На 2014 рік був запланований “кредит Путіна” — $12 млрд. і $6 млрд. держгарантій. Тобто, ще $18 млрд.

“Злочинна влада” Турчинова-Яценюка-Порошенка отримала країну з держборгом $73 млрд і графіками погашення боргу: в 2014 році — $14 млрд., в 2015 році — $11 млрд. “Злочинна влада” Турчинова-Яценюка-Порошенка таки оплатила $14 млрд. в 2014, отримавши всього $9, незважаючи на те, що практично кожна “зайва” копійка направлялась на армію. http://espreso.tv/news/2015/01/13/yacenyuk_ukrayina_vprodovzh_roku_maye_vyplatyty_11_mlrd_zovnishnoho_borhu

Ото таке низьке значення держборгу на графіку в 2015 році (нижче $60 млрд. )— це той критичний момент, коли ми заплатили кредити, але ще не отримали новий кредит від МВФ, коли була паніка на валютному ринку

На сьогодні розрахункове значення державного боргу України, включно з держгарантіями становить $63 млрд. Тобто, в умовах війни країна зменшила держборг на $10 млрд., а найголовніше те, що Уряд зумів впорядкувати держборг, розтермінувавши його, що дасть можливість вивільнити ресурси для розвитку і реформ. Ось це і є основне досягнення. В мене особисто вперше з’явилось відчуття, що ми почали “вигрібати” з того дна.

Бачив по ТВ рекламу чи то жопоблоку чи то інших сателітів ригів, де вони розказують, що державний борг України вперше перевищив позначку в 1 трлн. грн. Як бачите, це їхній (!) борг, ба більше, зменшений на $10 млрд.

А це той же графік держборгу+держгарантій в розрізі внутрішнього і зовнішнього боргу:

Тут особливо нічого добавити, окрім того, що наглядно видно динаміка зменшення внутрішнього боргу за останній рік, що є доброю тенденцією.

Найцікавіше нижче:

А давайте динаміку держборгу і порівняємо її з динамікою міжнародних резервів України. Якщо провести прості алегорії, то ми зрівнюємо наші кредити з нашими заощадженнями. Це порівняння є характеристикою того, наскільки ми здатні обслуговувати і погасити наш борг в найближчий період, наскільки великою є ймовірність дефолту і наскільки міцною є національна валюта, чи має національна валюта тенденції до укріплення чи навпаки є тенденція до девальвації.

Ось динаміка міжнародних резервів. Жовтим позначені дати приходу до влади і відсторонення Йануковича. http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7693066

До 2008 року ми спостерігали дуже хорошу тенденцію нарощування резервів. Потім настала криза, були спроби втримати девальвуючу гривню, що спричинило зменшення резервів більш ніж на $10 млрд. Йанукович отримав країну з резервами $25 млрд. Протягом 2011 року резерви збільшились до докризового рівня (майже до $38 млрд.), а потім “щось” сталося… і на момент усунення ргів від влади міжнародні резерви України становили всього $15. Тобто, з початку 2012 року по лютий 2014 (за 2 роки) Україна під владою ригів втратила $23 млрд. резервів.

Подальше зниження резервів в 2014-2015 році, вже нинішньою владою, було зумовлене погашенням держборгу і необхідністю фінансування НАК “Нафтогаз” для погашення його кредитів.

Тобто країна в 2014 на початку 2015 року перебувала в такому стані, що для погашення держборгу не вистачало грошей держбюджету і потрібно було погашати кредити за рахунок міжнародних резервів. Це реально крайні міри. По аналогії: ви погашаєте кредит не з зарплати, а з відкладених на “чорний день” коштів. Хоча і ця аналогія не передає степені проблемності ситуації і є занадто м’якою.

Ще раз наголошу: Країна погашала зобов’язання за рахунок резервів, бо в бюджеті (основному джерелі обслуговування держборгу) не було грошей для цього. Тому перш ніж ходити у вишиванці, співати Славня з рукою на серці, кричати про те, що “треба знизити податки!!!!111!”, не платячи їх, чи “давайте скасуєм держмита на авто!”, подивіться в якій .опі перебуває країна і запропонуйте реальний шлях наповнення бюджету, без фантазій і фантастики.

В цій ситуації варто згадати дії месії української нації Йулі, а також пана Ляшка і інших бориславів бєрьйоз, які робили все можливе, щоб в той визначальний вечір, коли голосувалися закони необхідні для МВФ, закони були провалені, а країна не отримала кредиту.

Як бачимо на графіку, кредит від МВФ пішов на поповнення резервів, що змогло стабілізувати гривню на сьогоднішньому рівні.

А тепер давайте просто порівняємо держборг і резерви:

Тут все дуже наглядно.

Ми бачимо наскільки сьогодні держборг (червоні стовбці) значно перевищує резерви (зелені стовбці).

Ми бачимо що саме стало причиною девальвації гривні в 2008–2009 — збільшення боргу і зменшення резервів.

Як бачите, при такій же тенденції в 2011–2012 роках гривня залишалась “стабільною” з курсом 8,08. Такий курс зберігався під час всього правління Йануковича. А тепер просто порівняйте держборг і резерви на момент приходу ригів до корита та держборг і резерви на кінець правління Йануковича. Наочно видно, що ніяких макроекономічних причин для такої “стабільності” не було. Тому реальна ринкова вартість долара перестала бути 8,08 вже на початку 2012 року, коли переламвся тренд графіка резервів, при стабільному тренді нарощування боргу.

Подальша “стабільність” гривні забезпечувалася виключно за рахунок адміністративних методів впливу на ринок і за рахунок використання резервів.

І девальвація гривні в 2014–2015 роках є абсолютно обгрунтованою і абсолютно очевидною. Гривня не мала шансів не девальвувати. І причиною девальвації дійсно стала діяльність “папєрєдніків”. Нове керівництво НБУ, девальвувавши гривню, просто вскрило гнійник, який набрав величезних форм.

Але це не знімає претензії до Голови НБУ. Процес давальвації був очевидним і необхідним, але викликають запитання і занепокоїння методи. Але це тема іншої розмови.

Таким чином, вся ця ригівська “стабільність” коштувала державі збільшення держборгу на $33 млрд і змешненням резервів на $23 млрд. Разом, риги “кудись” поділи $56 млрд. Про розпили бюджетів і все інше, я зараз і не говорю.

Це ціна “стабільності”. За “вітіну тисячку", за “стабільний курс”, за “стабільні комунальні тарифи” кожен українець за 4 роки заплатив $1250, сім’я з 4-х людей за таку “стабільність” заплатила $5000. І це не якісь там гроші, до яких ви не маєте відношення. На ці гроші могли бути побудовані заводи, створені робочі місця, модернізоване виробництво…але ж ні, зате дехто отримав “вітіну тисячку” і радів що живе в “стабільності”. При цьому, кожен з нас втративши по $1250, отримав не розвинуту країну, а розруху в усіх сферах, девальвовану національну валюту і повно боргів.

Можна багато в чому критикувати владу. В подальших статтях я буду це робити, бо провали по деяких напрямках просто катастрофічні.

Але криткуючи владу, подивіться на останній графік і задавайте собі питання “чи були в нас ресурси для виконання ваших “хотєлок” і “миттєвих реформ” по “щучьєму вєлєнію”?


Коментарі


Ваш псевдонім (від 3 до 30 букв кирилиці з пробілами)

Введіть коментар (кирилиця та знаки пунктуації до 2000 символів)


Copyright © 2013. http://www.romm.net.ua
All Rights Reserved. Email: romm@meta.ua