Автор: Віталій Кравченко 28-12-2014 11:21:34

Як світ і Україна борються з офшорами

2015 рік обіцяє стати роком боротьби з ухилянням від податків. У її авангарді, як і раніше, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). На саміті в Брисбені, що відбувавсь у листопаді 2014-го, її члени заявили про активізацію роботи над створенням справедливої системи оподаткування.

Одним із конкретних підсумків саміту стало рішення про перехід від 2017 року на автоматичний обмін інформацією про рахунки нерезидентів. Окрім ОЕСР дедалі активнішу позицію в боротьбі з офшорами займають США і ЄС.

Україна, так само як і багато інших країн, не бажає втрачати свої податкові доходи й готова продемонструвати активні кроки в цьому напрямку. Державний бюджет, що перебуває на затвердженні у Верховній Раді, сформований на новій податковій базі, яка серед іншого передбачає посилення заходів щодо зменшення кількості податкових ухилянь, пов'язаних із трансфертним ціноутворенням.
Євросоюз vs податкова оптимізація

Європейська комісія розширює межі податкового розслідування, пов'язаного із трансфертним ціноутворенням. Приводом для цього послужили виявлені факти істотного заниження обсягів податкових платежів найбільших світових компаній із використанням різних схем мінімізації.

У їх списку – піонер комп'ютерних технологій Apple, кавовий гігант Starbucks, автомобільний концерн Fiat і відома інтернет-компанія Google.

Єврокомісія звернулася до всіх країн ЄС із проханням про надання інформації щодо фіскальних преференцій великим транснаціональним корпораціям. Таким чином Європейський Союз хоче дістати ширші можливості для боротьби з ухиляннями від податків.

Вивчення податкової практики допоможе дістати повну картину спотворень механізмів податкової конкуренції в країнах Євросоюзу, а також розробити заходи щодо усунення цієї проблеми, що сприятиме побудові справедливішої системи оподаткування.

Надалі команда Жана-Клода Юнкера пропонує отримувати таку інформацію в автоматичному режимі. Активні заходи з розслідування неконкурентних рішень державних органів деяких країн Євросоюзу Брюссель зробив у червні 2013 року. Тоді в списку опинилися: Кіпр, Ірландія, Люксембург, Мальта, Бельгія, Нідерланди і Велика Британія.

Крім того, Єврокомісія запитала інформацію з питань оподаткування у сфері інтелектуальної власності так званих «патентних ящиків» із Франції, Угорщини, Іспанії та Португалії.

Після отримання інформації було розпочато офіційне розслідування відносно ірландських філій Apple і Google, нідерландського відділення Starbucks і люксембурзького Fiat. У жовтні 2014 року розслідування почалось і щодо Amazon.

Те, що компанії-гіганти завжди прагнули використовувати різні схеми податкової мінімізації, відомо давно. Одначе, коли в деклараціях і звітах з'являються явно «неадекватні» показники – в справу вступають інспекції з податкових органів.

Наприклад, обсяг продажів ірландського філії Google 2011 року становив €12,5 млрд, при цьому до бюджету податку на прибуток було сплачено лише €24 млн.
Схеми й мотиви

Загальна схема використання трансфертного ціноутворення така. Одна з дочірніх компаній холдингу виставляє рахунок за надані товари чи послуги другій дочірній компанії, що перебуває в іншій юрисдикції. Своєю чергою, та виставляє рахунок третій, і таким чином усередині холдингу відбувається переміщення товарів та послуг.

У результаті такого переміщення витрати холдингу опиняються в країні з високим рівнем оподаткування, а його прибуток – у тій, де мінімальні податкові ставки.

Наприклад, за такою схемою діяла корпорація Starbucks. Вона виставляла рахунки за використання свого логотипу іншим компаніям, що входять у холдинг, від імені нідерландської компанії, де рівень оподаткування таких операцій істотно нижчий, ніж в інших країнах.

Існує також схема «Double Irish With a Dutch Sandwich» («Подвійний ірландський віскі з голландським сендвічем»). У її використанні також помічено чимало великих компаній, із яких найвідоміші Google і Apple. Ця схема дає змогу не тільки істотно знизити податкові зобов'язання, а й звести їх практично до нульової позначки.

Так, Google для отримання платежів від своїх європейських клієнтів використовує ірландську «дочку», а потім їх більшу частину переводить в офшор на Бермудах. При цьому як проміжну ланку використовують нідерландську афілійовану особу. Таким чином, вдається й зовсім уникнути оподаткування прибутку.

Крім схем податкової мінімізації важливо розібратися в мотивах сторін, які беруть у цьому участь. Якщо заходи щодо зниження податкового навантаження для великих корпорацій цілком зрозумілі, то розібратися зі стратегією держорганів деяких європейських країн складніше.

Уряд тієї чи тієї держави зацікавлений у залученні фінансових ресурсів у свою економіку й одним із варіантів реалізації такої мети є податкові преференції. Водночас країни ЄС повинні виконувати запропоновані директиви щодо функціонування їхніх податкових систем.

Такі директиви не допускають формування умов, здатних призвести до спотворення механізмів податкової конкуренції. Однак ми є свідками порушень.

На думку Єврокомісії, порушень при трансфертному ціноутворенні немає, якщо воно відбувається на ринкових умовах, тобто якщо ціна на товари або послуги для однієї компанії не відрізняється істотно від ціни для іншої. Утім, практика державних органів Ірландії, Нідерландів та Люксембургу в деяких випадках створює великим корпораціям можливість економити на податках за допомогою жонглювання доходами й витратами, що суперечить нормам Європейського Союзу.

Для залучення інвестицій ці країни використовують податкові ставки, істотно нижчі, ніж в інших. Наприклад, холдингова компанія у швейцарському кантоні Цуг, яка отримує свій прибуток від участі в нешвейцарських компаніях, заплатить лише 8,5%. Водночас уряди інших держав не хочуть миритися з такою несправедливою податковою конкуренцією.

Під впливом ОЕСР, США та ЄС ситуація у світі змінюється, однак, якщо і вдається впоратися з однією проблемою, тут-таки виникає інша.

Так, хоч у Швейцарії вже розроблена й від 2018 року набуватиме чинності податкова реформа, спрямована на ліквідацію податкових преференцій, там уже сьогодні говорять про появу нової фішки – «ліцензійних ящиків».

Це елемент податкової системи, який стосується сфери інтелектуальної власності, і оподаткування прибутку в цьому випадку передбачено на рівні від 5% до 10%. Таким чином, нівелювати можливість легальної податкової оптимізації Швейцарії, як багатьох інших держав, для великих міжнародних корпорацій, як видно, не вдасться.

Ще одним прикладом поведінкових стимулів в умовах податкової конкуренції є рішення міжнародного нафтового концерну Weatherfold. Оцінивши переваги конвенції про усунення подвійного оподаткування між Ірландією та США, керівництво цієї компанії прийняло рішення змінити свою податкову прописку зі швейцарської на ірландську. Норми цієї конвенції дозволяють американським корпораціям повною мірою скористатися зі згаданої схеми «Double Irish With a Dutch Sandwich». При цьому ніхто не звинуватить Weatherfold у відмиванні грошей, адже Ірландія чи Швейцарія ніколи не були в «чорних» офшорних списках.

У багатьох випадках проведення операцій через офшори за схемою «Double Irish...» вимагає чималих витрат. Крім основної компанії як мінімум необхідно мати ще трьох юридичних осіб – представництва в Ірландії, Нідерландах і на Багамах. У цих фірмах повинні працювати штатні директори, бухгалтери, юристи й інший персонал.

Не забуваймо і про те, що з кожним роком тиск на офшори посилюється. ОЕСР, США і Євросоюз розробляють і реалізують щораз нові ініціативи, а якщо із зазначеної схеми випаде бодай один елемент, вона втратить дієздатність.
Роль списків

Технічний список податкових схованок, що включає 35 країн і територій, був підготовлений ОЕСР 2000 року в межах доповіді «На шляху до глобального співробітництва: прогрес у виявленні та усуненні шкідливої податкової практики». Про санкції тоді не йшлося, однак ініціатива справила певний ефект.

Урядам країн, що опинилися в списку, було направлено письмове звернення-рекомендацію – усунути шкідливі норми зі свого законодавства. Після чого Бермудські острови, Кайманові острови, Кіпр, Мальта, Маврикій і Сан-Марино заявили про готовність відповідним чином змінити своє законодавство.

У 2002 році був підготовлений перелік податкових гаваней. До нього ввійшли країни, що відмовилися співпрацювати з ОЕСР: Андорра, Вануату, Ліберія, Ліхтенштейн, Монако, Маршаллові острови, Науру.

Значною віхою в історії спискової ініціативи можна вважати 2009 рік. Відтоді країни поділили на три групи, взявши за основу ступінь імплементації податкових стандартів, пов'язаних із поширенням офшорів.

До «білого» списку потрапили країни, які імплементували в своє національне законодавство рекомендації щодо боротьби з офшорами значною мірою. «Сірий» – складався із країн, що не доклали достатніх зусиль, а в «чорному» опинилися ті, хто не взяв на себе жодних зобов'язань.

Відтак настала гостра реакція ряду країн, що опинилися в «сірому» списку. Жан-Клод Юнкер, що був тоді прем'єр-міністром Люксембургу, запропонував включити до цього списку США, де частина штатів має норми законодавства, що дозволяють проводити значну податкову мінімізацію (наприклад, Делавер, Невада та деякі інші). Однак його ініціатива не дістала підтримки.

ОЕСР вважає «списковий» метод досить ефективним, бо таким чином здійснюється потужний публічний тиск на країну-порушника, що позначається на її економічному іміджі.
Україна проти офшорів

Україна, як і багато інших країн та організацій, складає свій «чорний» список офшорів. На сьогодні діє розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 143-р «Про перелік офшорних зон», куди входять 36 територій із різних частин світу.

Згідно з нормами Податкового кодексу, витрати платника податків за контрактами з контрагентами, які зареєстровані в офшорах, приймаються не в повному обсязі, а лише на 85%. Таким чином, ефективність угод з офшорами може бути істотно знижена.

Україна в межах боротьби з податковими тіньовими схемами вже намагалася внести зміни до Податкового кодексу. Так, улітку 2013 року з'явилася в кодексі стаття 39 «Трансфертне ціноутворення».

Однак після деяких критичних зауважень, на тлі активізації пошуку ресурсів для державного бюджету уряд терміново запропонував народним депутатам затвердити новий законопроект. Його було схвалено на засіданні уряду 17 грудня 2014 року. А в четвер 25 грудня прийнято в першому читанні.

Над нормами нового закону трудилася робоча група, до складу якої ввійшли представники аудиторських компаній, банківського сектору, центральних органів виконавчої влади, а результат роботи вже встиг оцінити МВФ. Окрім того, прийняття цього закону є однією з умов надання коштів від Світового банку в межах «Позики на політику розвитку».

Пропоновані зміни стосуються забезпечення повноцінного виконання принципу «простягнутої руки», рекомендованого ОЕСР, а також низки інших норм у царині трансфертного ціноутворення.

Ідея, покладена в основу цього принципу, полягає в дотриманні відповідності ціни між пов'язаними та непов'язаними взаємно компаніями. Порівнюючи, таким чином, умови ціноутворення тієї чи тієї операції, компетентні органи із застосуванням окреслених законом методів зможуть вирішити, занижена ціна чи ні.

Окрім цього, автори закону пропонують ліквідувати обмеження обсягу операцій, які підлягають контролю в боротьбі із трансфертним ціноутворенням з одним контрагентом. Нині в законі діє норма обмеження таких операцій до обсягу 50 млн гривень (пункт 39.2.1.4). Обійти фіскальний контроль сьогодні досить просто – слід просто розбити загальний обсяг угоди на операції, наприклад, по 49 млн гривень.

Посилення фіскального нагляду потребуватиме додаткових людських і технічних ресурсів для контрольних органів, а це на тлі скорочення державних витрат провести в законі про держбюджет буде непросто.